Театралізована діяльність дозволяє вирішувати багато педагогічних завдань, які стосуються формування виразності мовлення, інтелектуального й художньо-естетичного виховання. Вона також є невичерпним джерелом розвитку почуттів, переживань і емоційних відкриттів дитини, сприяє залученню її до духовного багатства. Твори мистецтва змушують хвилюватися, співпереживати персонажам і подіям, і в процесі цього створюються певні відносини й моральні оцінки. Отже, театралізована діяльність є найважливішим засобом розвитку емпатії - умови, необхідної для організації спільної діяльності дітей.
«Щоб веселитися чужими веселощами й співчувати чужому горю, потрібно вміти за допомогою уяви перенестися в положення чужої людини, подумки стати на її місце.» (Б.М. Теплов). У результаті, дитина пізнає світ розумом і серцем, висловлюючи своє ставлення до добра й зла; пізнає радість, пов'язану з подоланням труднощів спілкування, невпевненості в собі.
Розвиток дитини йдe від рухів і емоцій до слова. У дітей формується правильна чітка вимова (артикуляція, дикція, орфоепія). Вони вчаться точно й виразно передавати думки автора (інтонацію, логічний наголос, діапазон сили голосу, темп мови), а також розвивають уяву, уміння представляти те, про що йдеться.
Беручи участь у театралізованій діятельності, діти знайомляться з навколишнім світом у всьому його різноманітті через образи. У процесі роботи над виразністю реплік персонажів, власних висловлювань, непомітно активізується словниковий запас дитини, у досконалюється звукова культура мовлення. Роль, яку виконує учень, особливо вступу діалог з іншим персонажем, ставлять школяра перед необхідністю ясно, чітко, зрозуміло висловлюватися.
Досвід моєї роботи показує, що підхід до організації освітньої діяльності засобами інтегрованої театралізованої гри дає змогу проводити уроки цікаво, продуктивно, знімаючи закомплексованість учнів із різним рівнем навчальних досягнень. Головне, що це сприяє розвитку творчих здібностей учнів, пізнавальних інтересів, значно зростає ефективність навчання.
Таким чином, хочу зазначити, що опановуючи фольклорну мову, дитина не тільки долучається до знань попередніх поколінь, а й отримує можливість закріплювати у власній мові природні й необхідні форми комунікації. Естетична природа казок визначає незатухаючий інтерес до них, сприяє зняттю напруги й створенню позитивного емоційного фону на уроках, чим підвищує мотивацію учнів до навчання в цілому.
Розвиток дитини йдe від рухів і емоцій до слова. У дітей формується правильна чітка вимова (артикуляція, дикція, орфоепія). Вони вчаться точно й виразно передавати думки автора (інтонацію, логічний наголос, діапазон сили голосу, темп мови), а також розвивають уяву, уміння представляти те, про що йдеться.
Беручи участь у театралізованій діятельності, діти знайомляться з навколишнім світом у всьому його різноманітті через образи. У процесі роботи над виразністю реплік персонажів, власних висловлювань, непомітно активізується словниковий запас дитини, у досконалюється звукова культура мовлення. Роль, яку виконує учень, особливо вступу діалог з іншим персонажем, ставлять школяра перед необхідністю ясно, чітко, зрозуміло висловлюватися.
Досвід моєї роботи показує, що підхід до організації освітньої діяльності засобами інтегрованої театралізованої гри дає змогу проводити уроки цікаво, продуктивно, знімаючи закомплексованість учнів із різним рівнем навчальних досягнень. Головне, що це сприяє розвитку творчих здібностей учнів, пізнавальних інтересів, значно зростає ефективність навчання.
Таким чином, хочу зазначити, що опановуючи фольклорну мову, дитина не тільки долучається до знань попередніх поколінь, а й отримує можливість закріплювати у власній мові природні й необхідні форми комунікації. Естетична природа казок визначає незатухаючий інтерес до них, сприяє зняттю напруги й створенню позитивного емоційного фону на уроках, чим підвищує мотивацію учнів до навчання в цілому.
Комментариев нет:
Отправить комментарий