Театралізована вистава "Колобок"

Мета:

• учити дітей аналізувати прочитане,
• давати характеристики героям казки, оцінювати їхні вчинки,
• інтонаційно відтворювати мову героїв художнього твору,
• розвивати зв’язне мовлення, мислення, уяву;
• виховувати вміння обдумувати свої вчинки.

Ведучий
Ні, не в царстві-государстві
Не у теремі й палаці,
Не у граді, не у місті,
А в звичайному селі
Проживали дід і баба
В хаті з дерева старій.
Дружно жили, не тужили.
В ліс ходили по гриби,
По малину, по дровця та
Й пироги смачні пекли.
Бабця – добра господиня,
Та старенька – все болить,
А дідусь робочий з малку,
Та зістаривсь... Що ж робить?
От зібралися уранці
Дід і баба їсти щось.
Дід у бабці просить...

Дід
Бабцю, ну спечи, спечи хоч щось!

Ведучий
Бабця в засік вже ходила,
Тільки знає, що біда –
Пусто в засіку, й граминки
Борошна у них нема!
Дід наш дуже засмутився –
Що ж робити, як же буть?
І до бабці...

Дід
Стара, чуєш,

Де ж нам борошна добуть?

Баба
Добре, діду,
От піду я у засік –
Може, трішки назмітаю
Та й спечу тобі пиріг.

Ведучий
Трішки борошна бабуся
Назмітала і спекла,
Як ви всі вже здогадались,
Рум’яного Колобка.
Дідусь радий, баба рада, -
От сніданок на вікні
Примостила, щоб схолонув,
Самі ж пішли чайок пить.
Колобок лежав недовго –
Скік на призьбу, на поріг
Й покотивсь у ліс по стежці,
Щоб пізнати більше світ.
Лиш до лісу прикотився,
А до нього зайчик – плин!
На пеньочок умостився
І – до Колобка.

Зайчик
А ти,
Дуже круглий, рум’яненький,
Чом так швидко покотився?
Звідки і куди зібрався?
Ти ж ще вихолонь не встиг!

Ведучий
Усміхнувся Колобочок
І дав відповідь просту.

Колобок
Я по засіку метений,
Я на сонці печений,
Я від діда утік, я від баби утік
І від тебе втечу!

Ведучий
І побіг по стежці хутко.
Пил за ним услід лягав.
Зайчик тільки оглянувся –
Колобка уже нема!
А той котиться по стежці,
Пісню весело співа.
От назустріч біжить вовчик.

Вовк
Ти куди? – до Колобка.

Ведучий
Той всміхнувся, покрутився
Й повторив свої слова...

Колобок
Я від баби утікаю,
І від діда я утік,
І від Зайчика утік я
І від тебе утечу!

Ведучий
Вовчик вирячив очиська –
Ну, й хвалько, ну й знахабнів!
Тільки Колобок рум’яний
І від нього вже утік.
Покотив він поміж квіти
По галяві – й на пеньок
Скочив, щоби відпочити
Й підрум’янити бочок.
Тільки виліз, примостився,
Навкруг себе подивився,
Як не відомо і звідки
Ведмідь бурий появився.

Ведмідь
О, кого я тут побачив,
Та це ж – хлібний Колобок,
Що втікав од діда й баби!
Гей, куди спішиш, дружок?

Ведучий
Колобок наш подивився:
Ну, й великий цей ведмідь!
Страшно стало, він і скочив
Й по стежині знов побіг.
1 бурчав собі під носик
пісеньку оту просту...

Колобок
Я по засіку метений,
Я на яйцях печений,
Я від діда утік,
Я від баби утік
І від тебе ось утік!

Ведучий
Ось назустріч Колобочку
Лиска йде – уся руда,
Хвіст пухнастий, хитра морда, -
Така зроду ця сестра!
Лапки склала, стала боком,
Мов не бачить Колобка,
1 до себе ніби мовить.

Лисиця
Яка ж добра я душа!

Ведучий
Колобок наш зупинився,
Бо здивований він був...
А та боком, боком, боком
І хвостом рудим мете,
Ще й питає мимоходом...

Лисиця
Як твоє життя тепер?
Чим живеш? Куди це мчишся?
Як живуть бабуся й дід?

Ведучий
Колобок наш сторопівши
Каже...
Колобок
В світ широкий мчусь.

Ведучий
Лиска – хитра

Лисиця
Щось не чую,
Щось із слухом вже не те,
Сядь мені сюди, на носик,
Моє золотко смачне.

Ведучий
Колобочок умостився
І взявсь пісеньку співать.
Ну, а лисенька-хитрюга
Хап! – та й швидко так жувать.
Похрумтіла Колобочком,
Обітерлася хвостом
І пішла до вовка в гості,
Щоб обідати удвох.
Ось і казка закінчилась.
Отаке життя було
В Колобка, що всіх не слухав
І робив усе на зло.
Нащо утікав із дому,
Засмутивши там усіх?
Чом помчав у ліс густющий?
Чом був неслух отакий?
Тож і діточкам наука:
Не рівнятись з Колобком,
Бути послухом й ніколи
Не ходить одинаком!